Зачароване коло невдач: 6 ключових висновків з поєдинку Чехія - Україна.
Збірна України зазнала поразки від чеської команди у другому турі Ліги націй. Це стало вже другою підряд невдачею для команди під керівництвом Сергія Реброва. Тепер "синьо-жовті" займають останню позицію в таблиці, і національна команда опинилася під шквалом критики.
Чемпіон не лишається осторонь у обговоренні виступу головної команди країни та ділиться своїми спостереженнями на холодну голову після ще однієї гучної невдачі. То ж що сталося, і про що треба пам'ятати перед наступними іспитами для збірної України?
Україна знову надала супернику перевагу ще до старту матчу. Вже з перших секунд гри "синьо-жовті" продемонстрували помітну тривожність серед більшості польових футболістів. Лише воротар Анатолій Трубін, а також досвідчені гравці Тарас Степаненко і Андрій Ярмоленко, а також, що дивно, 22-річний Владислав Ванат, змогли уникнути цього "вірусу" невпевненості.
Кожний пропущений м'яч Україною став наслідком або ж індивідуальної помилки досвідченого гравця, для якого такі недоліки не характерні на клубному рівні (як видно з моментів, пов'язаних з першим і третім голами, і діями двох Микол -- Шапаренка та Матвієнка), або ж результатом миттєвого замішання кількох футболістів у ситуації, де потрібно було діяти просто і зрозуміло. Така поведінка команди свідчить не просто про проблеми, а прямо вказує на незадовільний емоційний стан, в якому опинилася головна команда країни.
Збірна Чехії значно випереджає команду України за фізичними параметрами своїх найкращих гравців. Ще до старту матчу стало відомо, що у складі господарів є 10 польових футболістів, які мають зріст щонайменше 189 сантиметрів. У той час як у "синьо-жовтих" таких виконавців всього троє, і один з них, Ярмоленко, ніколи не відзначався вмінням грати на другому поверсі.
Однак протягом матчу Україна вперто гнула кардинально дивну лінію, яка полягала у спробі вантажити м'яча до володінь суперника верхом у більшості випадків при бодай мінімальному наближенні до штрафного майданчика суперника. Так, обидва голи гості забили саме головою, але і перше, і друге взяття воріт стало результатом кричущих позиційних помилок чеських захисників, а не переваги українців у повітрі. Такий підхід викликає ще більший подив, враховуючи, що суперник на полі починав "губитися" саме в ті ігрові відтинки, коли Україна вмикала командну швидкість та починала швидше пересувати м'яча саме низом.
Хавбек англійського Челсі Михайло Мудрик повернувся у стартовий склад збірної України після вимушеного відпочинку в матчі з Албанією. І одразу став однією з центральних фігур на полі.
Ні, гра Мудрика не була позбавлена традиційного небажання відпрацьовувати в обороні й узагалі вальяжної поведінки футболіста в епізодах, коли м'яч опинявся на половині поля його команда. Та все пізнається у порівнянні. Опиняючись ближче до воріт суперника, вінгер клубу АПЛ відзначався діями, які дозволяли зробити однозначний висновок не на користь його новоспеченого конкурента Владислава Кабаєва. Останній, м'яко кажучи в 1 турі ЛН не вразив. То ж повернення до комусь остогидлих слів не уникнути: у цій команді Михайло Мудрик -- безальтернативний. Принаймні поки що.
Цього разу у складі "синьо-жовтих" з перших хвилин вийшли два футболісти, позиції яких у команді викликають різну гаму емоцій у багатьох вболівальників -- від подиву до несприйняття й роздратування. На двох Степаненку та Ярмоленку майже 70, а на їх позиціях давно є молодші, й, як вважають багато спеціалістів, футболісти, які за рівнем майстерності обом "мастодонтам" аж ніяк не поступаються. Однак у грі з чехами така ставка Реброва була дійсно виправданою -- обставинами та подіями на полі.
Обидва капітани продемонстрували високий рівень гри, але найголовніше – вони надихнули своїх партнерів хоча б часткою впевненості та віри у власні сили, якої не вистачало гостям протягом усього матчу. На 79-й хвилині на полі з'явився ще один гравець, який може претендувати на титул "сенатора". Проте вихід Руслана Малиновського не приніс "синьо-жовтим" суттєвих переваг.
У відсутності Артема Довбика та не надто яскравій грі Романа Яремчука, нападник Динамо Владислав Ванат отримав можливість проявити свої здібності з самого початку матчу. І цю надану головним тренером можливість він використав на максимум.
Саме наймолодшого й найменш досвідченого з трійки нападників футболіста можна сміливо назвати головним (єдиним!) кадровим надбанням збірної України за підсумками вересневих матчів головної команди країни. Ванат не тільки гармонійно виглядав на полі та проявив себе максимально ефективно у командній грі, а й досяг головного для будь-якого форварда -- забитого м'яча.
Відомо, що рукописи залишаються незнищеними, а тексти, які були опубліковані в Інтернеті, не можуть бути спростовані. Ще до можливого залучення дуету Шапаренко-Судаков на центральному майданчику вище опорного хавбека, ваш автор висловлював занепокоєння щодо високих ризиків такого тандему, оскільки виконавці з Динамо та Шахтаря фактично виконують однакові функції. Подальші виходи в стартовому складі обох гравців, а особливо результати основної команди країни, підтвердили ці побоювання.
З Чехією ми побачили вірогідний прообраз майбутнього тріо в центрі поля, яке стане основою для використання в наступних матчах. І мова не про персоналії, а точніше -- радше не про них. З трійки Степаненко-Зінченко-Шапаренко лише другий має стійкі перспективи отримати (повернути!) місце в старті у подальшому. І тільки тому, що хавбек Арсенала є тим гравцем, який наділений такими навичками та вміннями, які дозволяють отримати в центрі поля більш збалансований "мікс" гри у виконанні кожного з трьох гравців.
