Аналіз втраченої перемоги України над Грузією: тривожний ультразахист Реброва. Всі можливі сценарії перед фінальним туром.

У п’ятому турі Ліги націй Україна провела матч з Грузією на її території, завершившись внічию. Перший тайм був одним з найкращих виступів жовто-синіх, проте автогол став контрастом до жахливої захисної тактики у другій половині гри. Хоча якісні контратаки, яких так бракувало, принесли лише один гол, результатом стала нічия в передостанньому турі ЛН. Що ж пішло не так у грі, яка могла стати переможною? Розбирається OBOZ.UA.

Грузія: Мамардашвілі, Лочошвілі, Кашія, Кверквелія, Шенгелія, Какабадзе, Кочорашвілі, Кітейшвілі, Чакветадзе, Кварацхелія, Зівзівадзе.

Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля, Бражко, Шапаренко, Судаков, Мудрик, Зубков, Довбик

Перший тайм. Мудрик проживає найкращі часи у збірній

Україна свідомо обрала тактику гри з оборонної позиції: потрібно було вивчити стратегію суперників. Активна перестановка та зональне покриття не давали можливості грузинам швидко пройти через наші захисні ряди. Проте ці шість хвилин були напруженими, і здавалося, що ми знову ризикуємо покластися на випадок. Удар Кварацхелії став піковим моментом напруги, коли Трубін змушений був витягувати м’яч з-під поперечки. Контратака розпочалася із Судакова, який запустив Мудрика по флангу. Той двічі обіграв Чакветадзе і віддав передачу в штрафний. Виглядає, що рятівний рикошет від Квірквелії став невипадковим «зрізом» у ворота. Це була та ж комбінація, яка продемонструвала свою ефективність у попередньому матчі проти Грузії.

Ребров випустив основу, в якій нарешті читався заряд на перемогу із перших хвилин. Цікавим був і вертикальний футбол, яким в один-два дотики через Миколенка ми починали наступну навалу. Попри те, що Грузія більше володіла м'ячем, в останній третині акцентованої гри від господарів майже не було. І це теж заслуга команди, яка сконцентрувалася на кожному клаптику поля та була готова диктувати свої правила. А головне - Мудрик став частиною команди, чого не було за всі матчі до цієї Ліги націй.

Що не спрацювало - це закидання; з цим аспектом все ще існують проблеми. Жовто-сині успішно виходили з-під пресингу та обминали центральну зону завдяки точним коротким передачам. Проте, коли Миколенко чи Трубін намагалися вибити м’яч подалі, Зубков і Довбик не могли дістатися до нього. Артем взагалі важко знаходив свою гру. За 45 хвилин він зробив всього 18 дотиків і не створив жодної небезпечної ситуації, відповідно до своєї ролі. Натомість, він став непоганим асистентом, коли Мудрик фактично виконував функції центрфорварда. Лише сейв Мамардашвілі дозволив Україні зберегти мінімальну перевагу.

Цей кураж, який ми зловили після швидкого голу, допоміг придушити грузинське прагнення зрівняти рахунок. Особливо вмикався той же Квірквелія, який після автоголу багато виходив уперед і намагався тиснути. Червоним допомагали спортивна злість, гучні трибуни та навіть залите поле - правим флангом було не так багато доступного простору. Окрему увагу українці приділили Хвічі - під час вмикань вінгера, контроль за ним передавали один одному і завжди була підстраховка, через що за перший тайм у нього був лише один момент.

Цікава та впевнена гра без поспіху стала візитівкою України в першій половині зустрічі. Несподіваний автогол – це теж результат, який свідчить про тиск з боку команди та старання Мудрика. Михайло знову став рушійною силою атаки збірної, створюючи безліч небезпечних моментів. Проте один вингер не може самотужки покривати обидва фланги. Від Зубкова, Шапаренка та Довбика очікувалася більша активність та злагоджена гра попереду, але цього було менше, ніж втрат або помилок. Футболісти покидали роздягальню з позитивним настроєм, хоча статистика їхніх дій залишала бажати кращого.

Другий тайм. Знову і знову - ми команда одного тайму

З самого початку тайму Грузія зосередила свою гру на надзвичайній активності Кварацхелії. Команда намагалася якомога швидше передати йому м'яч, щоб він міг самостійно вирішувати епізоди або ж бігти на фланг для подальшого прострілу. Ця стратегія виявилася ефективною: кілька разів італійський вінгер знаходив свіжого Давіташвілі, але новачкові не вистачало точності під час потужних ударів. Уся грузинська команда також стала більш агресивною, активно вступаючи в боротьбу за м'яч і закриваючи зони біля своїх воріт. Хвічі все частіше вдавалося здійснювати атаки, і Конопля вже не встигав за його переміщеннями.

Коли обидва наставники усвідомили, як розвивається гра, розпочалися значні заміни. Збірна України посилила правий фланг, випустивши на поле Криськіва та Гуцуляка, тоді як Грузія відповіла потрійною заміною. У відповідь на ці зміни жовто-сині відмовилися від динамічних перестановок на флангах: раніше Мудрик і Зубков постійно змінювали свої позиції, вводячи в оману захисників. Після виходу Гуцуляка така практика зникла, і кожен з наших вінгерів чітко дотримувався свого напрямку, хоча акцент став більше на обороні.

Після проведених замін відповідальність за результат у обох командах лягла на плечі нових гравців. Вони стали тим неочікуваним «другим номером», що забезпечував підтримку як в обороні, так і в атаці. Наприклад, коли Судакова блокували під час підбору, Гуцуляк намагався перехопити м'яч. Якщо Мудрика атакували, Криськів був готовий закрити його зону. Кожен з українських гравців впевнено боровся за м'яч, що дійсно вселяло надію. Так само з ентузіазмом на флангах діяли й новачки суперника, що призвело до вразливості найслабшої ланки України в другому таймі. Тиск на наших крайніх захисників значно зріс, вони не встигали за атаками вінгерів, а кількість загроз від Хвічі та Давіташвілі зростала. Вершиною цієї стратегії став гол Мікаутадзе, який також вийшов з лави. Ніхто не зміг його прикрити, що призвело до зрівнювання рахунку.

На останні хвилини у нас вийшли два гравці на роботу одразу в обох площинах: Яремчук для свіжого дихання в атаці і Калюжний для переваги перед карним. Назаренко, який з'явився пізніше, прийшов дати збірній той креатив, який показує в УПЛ. Свій шанс він мав - і не вийшло. Коли Мудрик втомився працювати "бокс-ту-бокс", в атаці зламалося все. Удар Довбика у стійку та промах Зубкова - все, що можна згадати за 45 хвилин. Україна все ще не навчилася бути однаково сильною впродовж всієї гри, а не тільки в одному таймі. Аж два удари у ствір сталися на 92(!) хвилині! Але якщо наш крутезний випад проспали всі грузини, то Мамардашвілі відчайдушно закрив ворота від подвійного удару.

1:1 - закономірний результат, який Україна отримала завдяки випадковості. Один гол на тайм - цілком логічний підсумок 45 хвилин гри. Незважаючи на те, що ми діяли у захисті, до перерви виглядали досить впевнено. Проте, посилений тиск з боку Грузії після відпочинку зламав наш моральний дух і мотивацію. Україна залишається на останньому місці в таблиці, і тепер все залежить від 6-го туру, де ситуація може виявитися абсолютно непередбачуваною.

Відеоогляд матчу

Розклади для збірної України

Після того, як Албанія та Чехія завершили матч внічию 0:0, українській команді стало зрозуміло, що їхня доля залежить від наступної гри. У випадку, якщо підопічні Реброва не здобудуть перемогу в Тирані, їм загрожує пониження до дивізіону С. Якщо ж українці виграють у албанців, а чехи не програють грузинам, це відкриє шлях до плей-оф за вихід до вищого дивізіону. Водночас, якщо наша збірна зуміє подолати балканську команду, а Грузія візьме верх над Чехією, українцям доведеться боротися за своє місце в дивізіоні.