"Каміння та пляшки літали навколо." Гравець української збірної поділився враженнями про події, що сталися після знакового матчу з Росією.

Ознайомтеся також з публікацією: "Лобановський вживав горілку, Щербицький був у сльозах". За здобуття Суперкубка команда Динамо отримала п'ять автомобілів, чотири житлові квартири та 10 тисяч рублів.

Цей матч став останнім для команд під час групового етапу відбору на Євро-2000 і пройшов на головному стадіоні країни-агресора, Лужниках. Результат зустрічі зафіксував нічию 1:1, що стало серйозним ударом для РФ.

У Києві національна команда України здобула перемогу над Росією з рахунком 3:2, тому матч у Москві був критично важливим для господарів не лише через позиції в турнірній таблиці. Варто зазначити, що для російської команди потрібна була виключно перемога, тоді як для українців було достатньо зіграти внічию, щоб забезпечити собі місце в стикових матчах чемпіонату Європи.

Російські медіа були впевнені, що фраза "Бий, Хохлів, тримай, Хлестов, не пропускай, Філімонов, рятуй Росію!" зможе підняти моральний дух їхніх футболістів і трохи похитнути українців. Наша команда, яка перед матчем оселилася в українському посольстві в Москві, майже не була в курсі подій у медійному просторі. Проте, скандальний заголовок все ж таки дійшов до гравців синьо-жовтої команди.

"Нам казали: "Не виходьте на вулицю, залишайтеся вдома". Нас ізолювали, але ж все одно потрібно було вийти. Ми вирушили за журналом Советский Спорт, а на обкладинці побачили: "Бей, Хохлов, рятуй Росію". Це дуже вразило. Хоча автори намагалися виправдатися, що Хохлов – це прізвище футболіста збірної Росії, усі розуміли справжній зміст цієї фрази", – поділився спогадами Юрій Дмитрулін у документальному фільмі "Україна – Росія: Матч життя".

На 75-й хвилині матчу Росія відкрила рахунок завдяки голу Валерія Карпіна. Проте святкування в Лужниках тривало недовго — в останні хвилини основного часу Україна отримала можливість виконати штрафний удар. Андрій Шевченко підійшов до м'яча і, завдавши вражаючого удару, скористався помилкою голкіпера росіян Філімонова, вразивши ворота — 1:1.

Тодішній прем'єр-міністр Росії Володимир Путін спостерігав, як українська збірна завдала нищівної поразки команді РФ на футбольному полі. Після закінчення матчу диктатор навіть висловив вітання українським гравцям з приводу їхнього успіху, але його обличчя мало мало ознак щирого задоволення.

Журналіст видання NV Андрій Павлечко поспілкувався з Олександром Ковалем, який входив до складу синьо-жовтих під час тієї гри. Екс-захисник національної збірної України поділився своїми переживаннями щодо зневаги, яку висловлювали російські фанати, а також висловив оптимізм щодо позитивного результату і відчуття безнадії Філімонова.

Спогади про матч з Росією у Москві в 1999 році залишилися приємними. Гра вийшла зрівняною, і в кінці Шевченко зрівняв рахунок, тож враження лише позитивні. Російські вболівальники не проявляли відкритої ворожості, але відчувалася певна зневага, ніби українська збірна була чимось другорядним.

Коли Росія вийшла вперед у тому поєдинку, в мені виникло бажання відігратися і довести, що ми можемо бути не гіршими. Я вірив у нашу команду, адже футбол — це гра, що триває до фінального свистка. Коли Шевченко забив, я разом з усією командою і головним тренером Йожефом Сабо відразу ж побіг до нього. Усі ми були переповнені емоціями, обіймалися і святкували. Після цього голу Філімонов виглядав засмученим, і, напевно, він дуже переживав через ту помилку, яку допустив наприкінці матчу.

Після поєдинку в нашу роздягальню зайшов Путін, але я не пам'ятаю дослівно, що він говорив. Кажуть, що подякував за гру і привітав із потрібним нам результатом, але по його обличчю було видно, що він був не щирим.

Коли ми виїжджали зі стадіону, російські фанати почали жбурляти каміння та пляшки в наш автобус. Це залишило після себе неприємне враження і негативні емоції. Хоча у той момент страху не відчувалося, адже нас супроводжувала поліція, їхня одна машина не могла б встояти проти натовпу вболівальників. Якщо б атака на автобус продовжилась, нам би було важко відбити її. По дорозі додому ми святкували і вітали одне одного, адже ця гра була особливо важливою, і всі були в піднесеному настрої.

Олександр також підкреслює, що за гру проти Росії футболісти отримали значні премії, а тодішній мер Москви Лужков у компанії Путіна вручив кожному гравцеві української збірної годинник.

"Тоді ми отримали премії, хоча вже не можу згадати точну суму, але це було більше тисячі доларів. А годинник, який мені подарували, залишився в Донецьку," — розповів Коваль.

Слід підкреслити, що під час відбору на Євро-2000 Українська команда фінішувала на другій позиції, оскільки в заключному матчі збірна Франції здобула перемогу над Ісландією з рахунком 3:2, що дозволило їй зайняти перше місце в групі. У кваліфікаційних поєдинках під керівництвом Сабо наша команда не змогла отримати місце на турнірі, зазнавши поразки від Словенії (1:2, 1:1).

Таблиця результатів турніру

Раніше ми згадували, що Путін намагався intimidate Андрія Шевченка після гри в Москві.