Головний редактор LuckyPunch: Ломаченка в Україні чекає повна відсутність уваги з боку медіа.

Олександр Чепілко вважає, що у Василя вже не лишилося "голоду" до перемог у ринзі.

Знаменитий боксерський експерт Майк Коппінджер нещодавно висловив думку про те, що Ломаченко може піти з професійного боксу. У розмові з Олександром Чепілком, головним редактором та засновником боксерського проєкту LuckyPunch, чемпіон спробував розглянути, чи настав час Василю завершити свою кар'єру, які помилки він зробив за роки виступів і які перспективи чекають на Ломаченка в найближчому майбутньому.

- Пане Олександре, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?

Цю тему варто розглядати з кількох аспектів. По-перше, бізнес боксу. Для боксерської спільноти ім’я Ломаченка має величезне значення; він є видатним спортсменом, який у зрілому віці володіє чемпіонським поясом. Його поєдинок з Джервонтою міг би стати справжньою сенсацією в США, і я впевнений, що платні трансляції показали б вражаючі результати. Тому, на мою думку, з бізнесової перспективи, йому варто провести ще 1-2 бої. Це дасть можливість не лише заробити, а й, чому б і ні, здобути нові титули. Як показав його бій з Камбососом, в ньому ще є потенціал.

З іншого боку, бажання Василя (точніше, його відсутність) виходити на ринг викликає сумніви. Бокс – це не просто спорт, це покликання, до якого потрібно підходити з прагненням до перемоги. Тільки тоді ти можеш повністю віддаватися своїй справі. На жаль, Василь вже не відчуває цього запалу. Більш того, напередодні бою з Камбососом він відкрито висловив, що не має бажання боксувати. Єдиною причиною, чому він готовий вийти на ринг, є прохання батька, якому присвячено цю зустріч та титул.

- Ломаченко потрапить до залу боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?

Безсумнівно, це станеться. На мою думку, це відбуватиметься так, як і в подібних ситуаціях. Раніше було прийнято чекати п’ять років після завершення кар'єри, але за новими нормами цей термін скоротився до трьох років.

Якщо узагальнити кар'єру Василя, в якому з напрямків він досягнув більших успіхів: в аматорському боксі чи на професійному рівні?

На мою думку, Василь показав себе як у професійному, так і в олімпійському боксі, але особливо вразив у аматорських змаганнях. Його вражаючий рекорд 396-1 увійде в історію, так само як і його виступи на чемпіонатах Європи, світу та двох Олімпіадах.

В професійному боксі, для спортсмена такого калібру, як Ломаченко, кількість його поразок виглядає надмірною. Три програші — це чимало. Це суттєво впливає на його рекорд. Хоча можна вести тривалі суперечки про справедливість цих поразок, факти залишаються незаперечними.

Так, Ломаченко у профі-боксі став чемпіоном світу у трьох вагових категоріях, проте якщо порівнювати з двома золотими медалями Олімпіади, то, на мою думку, друге є більш вагомим досягненням.

- Те, що Ломаченко лишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, не завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?

Вважаю, що це дійсно стало перешкодою. Упевнений, що якби він вирішив перейти в професіонали після першої Олімпіади, то неодмінно досягнув би абсолютного успіху. Можливо, навіть у кількох вагових категоріях.

Не можу охарактеризувати це як стратегічну помилку, оскільки вони разом з батьком намагалися здобути друге золото Олімпійських ігор. І їм це вдалося.

- Чи потрібно було Ломаченку з переходом в професійний бокс змінювати батька-тренера? Ми пам'ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв - багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.

Ні, це не було доцільно. Василь - класичний приклад боксера, який в значній мірі сформований своїм тренером, який також є його батьком. У світі боксу існує безліч таких історій: у США, Мексиці, Англії. Це може бути не лише співпраця батька з сином, а й дядька з племінником. Яскравими прикладами є Мейвезери та Фʼюрі. Наприклад, нинішній тренер брата Вільяма, колишнього суперника Ломаченка Ентоні Кролла, демонструє цю динаміку.

Вважаю, що навіть тренер з умовних США не зміг би знайти підхід до Ломаченка, тому я ніколи не розмірковував над тим, яким міг би бути Василь, займаючись під наставництвом іншого фахівця.

Що чекає Ломаченка в Україні? Чи залишиться він на узбіччі з "православ'ям у голові", чи все ж таки здоровий глузд переможе, як це сталося на старті повномасштабної війни з Олександром Усиком?

- Думаю, на Василя в Україні чекає абсолютна відсутність медійності, яка в нього, в принципі, завжди була. Він боксував у США, ходив там по ефірах і зустрічах з фанами, бо цього зобовʼязував контракт з промоутером, після поєдинків повертався додому, і зникав з інформаційного поля. Після того, як Василь завершить карʼєру, ми про нього будемо чути дуже й дуже рідко.